бібліотекознавство
Наукова дисципліна, яка займається дослідженням сукупності елементів, що складають бібліотеку, серед ін. — книгозбірнею та її використанням, читачами, організацією та керівництвом бібліотечною мережею і системою (місцевою, державною тощо) і опрацюванням правил її роботи.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бібліотекознавство — бібліотекозна́вство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- бібліотекознавство — -а, с. Навчальна дисципліна – наука про форми і методи організації та ведення бібліотечної справи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бібліотекознавство — БІБЛІОТЕКОЗНА́ВСТВО, а, с. Наукова дисципліна, що вивчає форми і методи організації та ведення бібліотечної справи. Важливим завданням при відтворенні історії вітчизняного бібліотекознавства є вивчення його національної специфіки (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- бібліотекознавство — БІБЛІОТЕКОЗНА́ВСТВО, а, с. Навчальна дисципліна — наука про форми і методи організації й ведення бібліотечної справи. Словник української мови в 11 томах