бігль

Англ. порода мисливських та декоративних собак; різної масті; гладко- та довгошерсті. бігль

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бігль — -я, ч. Старовинна англійська порода гончих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бігль — БІГЛЬ, я, ч. Старовинна англійська порода гончих собак. Порівняно з нашими традиційними гончаками бігль має малий зріст (висота в холці 40 см) (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах