білатералізм

Система міжнародних розрахунків, при яких відшкодування заборгованості та зобов'язань однієї країни перед ін. здійснюється двостороннім шляхом (білатерально), на умовах, окреслених двосторонніми угодами.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білатералізм — білатералі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. білатералізм — БІЛАТЕРАЛІ́ЗМ, у, ч., екон., політ. 1. Принцип двосторонності в міжнародних відносинах. У минулому міжнародні відносини являли собою сукупність двосторонніх зв'язків, їм був притаманний білатералізм (з навч. літ.). 2. Те саме, що білатери́зм. Словник української мови у 20 томах