білки

Біополімери, утворені залишками амінокислот, сполучених пептидними зв'язками в поліпептидні ланцюжки, в яких послідовність залишків, характерних для кожного білка, записана в молекулі ДНК у вигляді генетичного коду; б. присутні в усіх живих організмах, під впливом багатьох чинників відбувається їх денатурація; є осн. елементом або беруть участь в багатьох фізіологічних процесах; залежно від функцій, які виконують, б. діляться на: транспортні, нагромаджуючі, структурні, регулюючі, токсини, антитіла (імуноглобуліни), гормони, ензими та скорочувальні б.; б. є необхідною складовою продуктів харчування тварин і людини.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білки — -ів, мн. (одн. білок, -лка, ч.). Білі опуклі оболонки очей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. білки — БІЛКИ́, і́в, мн. (одн. біло́к, лка́, ч.). Білі опуклі оболонки очей. Сірі очі .. плавали на білках серед червоних жилок (М. Коцюбинський); В неї очі чорні, а білки очей великі-великі і наче підсинені синькою (О. Словник української мови у 20 томах
  3. Білки — Бі́лки множинний іменник населений пункт в Україні — Вінницька обл. Білки́ множинний іменник населений пункт в Україні — Житомирська обл. Орфографічний словник української мови
  4. білки — БІЛКИ́, і́в, мн. (одн. біло́к, лка́, ч.). Білі опуклі оболонки очей. Сірі очі.. плавали на білках серед червоних жилок (Коцюб., II, 1955, 384); В неї очі чорні, а білки очей великі-великі і наче підсинені синькою (Донч., II, 1956, 152). Словник української мови в 11 томах