біогаз

Горючий газ, суміш гол. чином метану і двоокису вуглецю; утворюється внаслідок безкисневої ферментації органічних речовин; природний б. (т.зв. болотний газ) утворюється, переважно, з целюлози; одержуваний з рослинних і тваринних решток та стічних вод б. використовують як побутовий (опалювальний) газ.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біогаз — біога́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. біогаз — -у, ч. Газ, що утворюється під час розкладу органічних речовин (соломи, гною тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біогаз — БІОГА́З, у, ч. Газ, що утворюється під час розкладу органічних речовин (соломи, гною і т. ін.). У країнах Західної Європи (особливо в Німеччині) багато уваги приділяють проблемам анаеробної переробки органічних відходів з отриманням біогазу, добрив (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах