вагітність
Стан від моменту локалізації в матці заплідненого яйця до початку пологів; триває від 280 до 300 днів; випадки локалізації яйця поза маткою (в. позаматкова), напр., у яйцеводі, вимагають оперативного втручання. 
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вагітність — вагі́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вагітність — -ності, ж. 1》 Стан жінки у період розвитку в її організмі плоду. 2》 фізіол. Процес розвитку плоду з заплідненої яйцевої клітини в материнському організмі людини і живородних тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вагітність — ВАГІ́ТНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан жінки у період розвитку в її організмі плода. Вона [Варя] була в стані мало не закінченої вагітності й на протязі якихось трьох-чотирьох тижнів мусила народити дитину (М. Хвильовий); Марія знов почула вагітність (У. Словник української мови у 20 томах
- вагітність — ВАГІ́ТНІСТЬ (стан жінки в період розвитку плоду в її організмі), ТЯЖ заст., ВАГОТА́ діал. Під час вагітності з'являються плями на обличчі; Інша молодиця у тяжу знидіє, зчорніє, а ця ще краща робиться (Дніпрова Чайка). Словник синонімів української мови
- вагітність — Вагі́тність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вагітність — ВАГІ́ТНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан жінки к період розвитку в її організмі плоду. Дівчина приховувала, як могла, свою вагітність, але… призналась одного дня, плачучи, своїй матері (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 338). 2. фізл. Словник української мови в 11 томах