1. Універсальний словник-енциклопедія

вишивка

Поширений різновид ручної праці, переважно жіночої; в. оздоблює одяг, передусім жіночі й чоловічі сорочки, декоративні тканини; кожна в. за технікою, композицією, мотивами й кольорами відповідає своєму призначенню (напр., в. для дівочого, жіночого, чоловічого, дитячого одягу, для речей буденних, весільних, жалобних тощо); розрізняють в. двосторонню (техніки перебору, стебелевий шов, мережання, вирізування тощо) і односторонню (техніки хрестик, низинка, набирування тощо); в. відомі ще в роксолян (II ст. до н.е.), про в. на білій сорочці українців знаходимо звістки у візантійських письменників XI-XII ст.; в XI ст. кн. Анна, сестра Володимира Мономаха, започаткувала навчання в. у монастирських школах; орнаментальні мотиви укр. народної в. надзвичайно багаті композиційним укладом і кольористикою; спільний оригінальний стиль, чимало регіональних відмінностей; найуживаніші кольори — чорний і червоний або чорний, гарячо-червоний і теплий жовтий, інколи додають зелений і синій; багатство барв зростає з пн. на пд. вишивка

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишивка — ви́шивка 1 іменник жіночого роду вишивання ви́шивка 2 іменник жіночого роду вишитий візерунок Орфографічний словник української мови
  2. вишивка — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що вишивання 1). 2》 Вишитий на чому-небудь візерунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишивка — ВИ́ШИВКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що вишива́ння 1. Научіть мене вишивки, мамо! (Т. Масенко); У вишивках сорочок виявляється багатство різних технік (з наук. літ.). 2. Вишитий на чому-небудь візерунок. Хлопці та чоловіки стояли купами .. Словник української мови у 20 томах
  4. вишивка — ВИШИВА́ННЯ (нашивання на тканину або шкіру візерунків нитками, бісером і т.ін.), ШИТВО́, РОЗШИВА́ННЯ рідше, ВИ́ШИВКА розм.; МЕРЕ́ЖАННЯ (МЕРЕ́ЖЕННЯ) (ажурне вишивання). Словник синонімів української мови
  5. вишивка — ВИ́ШИВКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що вишива́ння 1. Научіть мене вишивки, мамо! (Мас., Поезії, 1950, 43). 2. Вишитий на чому-небудь візерунок. Хлопці та чоловіки стояли купами.. В білих свитах з червоними та синіми вишивками і взорцями на комірах (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах