відбиття повне

Явище, що спостерігається під час переходу світла із середовища, в якому воно поширюється з меншою швидкістю (напр., скла), до середовища, в якому воно поширюється з більшою швидкістю (напр., повітря); падаючи на границю таких середовищ під кутом, більшим від певного граничного кута, світло не переходить у друге середовище, а повністю відбивається на їхній границі; використовується у світловодах.