гети

Індоєвропейський народ, що в III тис. до н.е. прибув до Малої Азії; в XVII ст. до н.е. створили потужну державу зі столицею в Гаттусасі; розквіт у XVI-XV ст. до н.е.; розвиток культури (кодекс права, XV ст. до н.е.), ремесла і торгівлі; на поч. XII ст. до н.е. падіння держави г. (ймовірно внаслідок навали т.зв. народів моря).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гети — -ів, мн. Стародавні племена, що у 5 ст. до н. е. жили між Балканами і пониззям Дунаю. Великий тлумачний словник сучасної мови