гноза

Езотеричне знання про духовно-матеріальну структуру світу, яке стає доступним тільки через осяяння чи втаємничення; тип релігійно-філософського мислення, розповсюджений у II-III ст. в елліністичних культурах (платонізм, піфагореїзм, гностицизм); проголошувала дуалізм буття й небуття, душі й матерії, добра і зла, а також віру в можливість визволення душі з матерії завдяки пізнанню особливого роду; г. рівною мірою відкидала як релігійну віру визнаних релігій, так і природничі знання.