грамплатівка

Тонкий диск із штучного матеріалу та двостороннім (електромеханічним) записом звуку; перед записуванням звук перетворюється (в мікрофоні) в аналоговий електричний сигнал; відтворення звуку з г. здійснюється через програвач; першу г. (целулоїдну) створив у 1887 Е. Берлінер; перша фабрика г. була побудована в 1893 в Ганновері.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грамплатівка — грамплаті́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. грамплатівка — -и, ж. Грамофонна платівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грамплатівка — ГРАМПЛАТІ́ВКА, и, ж. Скорочення: грамофонна платівка. На столі білів конверт, помережаний незнайомим почерком, а поряд – якась грамплатівка (І. Білик). Словник української мови у 20 томах