гірськi породи

Слабкi чи щільні агрегати однорiдних або рiзних мiнералiв та мiнеральних субстанцiй, що виникли природним способом; розрiзняють: г. п. магматичнi, утворенi застиганням магми у надрах Землi (г. п. глибиннi, напр., гранiт) або не дуже глибоко пiд поверхнею Землi (г. п. жильнi або субвулканiчнi, напр., дiабаз); також затвердiння лави на поверхнi Землi (вулканiчнi г. п., званi також виливними, напр., базальт, андезит); осадовi г. п., що виникли внаслiдок нагромадження на поверхнi Землi (переважно у водному середовищi) уламкiв давнiших г. п. (уламковi г. п., напр., пiсковик); органiчних залишкiв (органогеннi г. п., напр., бiльшiсть вапнякiв) пiроксенiтних матерiалiв (пiроксенiтнi г. п.) або хiм. сполук, що випали в осад (хiмiко-геннi г. п., напр., кам'яна сiль); метаморфiчнi г. п., що утворилися внаслiдок змiн iн. гiрських порiд, процесiв метаморфiзму, напр., гнейс; всебiчним дослiдженням гiрських порiд займається петрографiя.