доктор Церкви
Титул, який надають св., котрий вирізняється у своїх писаннях правовірністю та видатним знанням теології (до 1978 наданий 32 особам за всі епохи існування Церкви, в тому числі 2 жінкам); д. Ц. називають також деяких отців Церкви.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me