1. Універсальний словник-енциклопедія

друкарство

Ремесло, яке полягає в друкуванні текстів за допомогою набору літер, фарби та друкарського верстата; сукупність навичок, необхідних для виконання фаху друкаря; винахідником сучасної техніки друку вважається Й. Ґутенберґ (середина XV ст.); дало змогу збільшити обсяг друкованої продукції, що мало вирішальне значення для розвитку цивілізації; у XX ст. розвинулось у поліграфічну промисловість.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. друкарство — друка́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. друкарство — -а, с. Друкування текстів та ілюстрацій друкарським способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. друкарство — Друка́рство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. друкарство — ДРУКА́РСТВО, а, c. Друкування текстів та ілюстрацій друкарським способом. Друкарство, засновником якого в Росії і на Україні був славетний син російського народу Іван Федоров, мало величезне значення для зміцнення зв’язків російського і українського народів (Матеріали з етногр.., 1956, 34). Словник української мови в 11 томах