1. Універсальний словник-енциклопедія

електрон

(е) стабільна елементарна частинка з масою спокою 9,109 ∙ 10-31 кг і негативним електричним зарядом 1,602 ∙ 10-19 Кл; е. з позитивним електричним зарядом наз. позитроном; е. разом з протонами і нейтронами є складовими атома; відкритий 1897 Дж.Дж. Томсоном.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. електрон — електро́н 1 іменник чоловічого роду елементарна частинка речовини електро́н 2 іменник чоловічого роду сплав Орфографічний словник української мови
  2. електрон — I [еилеиктрон] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў (частинка атома) II [еилеиктрон] -ну, м. (на) -н'і (сплав) Орфоепічний словник української мови
  3. електрон — Электрон — electron — Elektron, Negatron – eлементарна частинка речовини з найменшим електричним зарядом (е= – 1,6021892(46)10-19 кулон) і найменшою масою (mе=0,9109534(47)10-27 г). Рух Е. описується рівняннями квантової механіки. Гірничий енциклопедичний словник
  4. електрон — ч. 1》 род. -а, фіз. Елементарна частинка речовини з найменшим негативним електричним зарядом. Валентні електрони — неспарені електрони, які беруть участь в утворенні хімічного зв'язку. 2》 род. -у, тільки одн., мет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. електрон — електро́н (від грец. ήλεκτρον – янтар, бурштин) 1. У давніх греків назва янтарю. 2. Найлегша з елементарних частинок, негативний заряд якої становить 1,6 10-19 К, маса – 9,1 10-28 г. Позначається е. 3. Група сплавів на основі магнію. Застосовують в авіабудуванні. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. електрон — Електро́н, -на; -ро́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. електрон — ЕЛЕКТРО́Н, ч. 1. род. а, фіз. Найлегша елементарна частинка речовини з найменшим негативним електричним зарядом. Довгий час більшість фізиків були схильні вважати «кінцевими елементами світу» так звані елементарні частинки — електрон і протон (Наука.. Словник української мови в 11 томах