електроніка

Розділ науки й техніки, що займається вивченням та використанням явищ, пов'язаних з рухом вільних електронів у вакуумі, газах і твердих тілах; включає теорію дії, технологію і конструювання вакуумних електронних компонентів (електронних ламп), напівпровідникових приладів (транзисторів, термісторів), інтегральних мікросхем (мікроелектроніка), мазерів, лазерів; найважливіші події в історії е.: винахід 1904 електронної лампи, 1948 — транзистора, 1971 — мікропроцесора.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. електроніка — електро́ніка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. електроніка — -и, ж. 1》 Наука про електронні та йонні процеси у вакуумі, газах і твердих тілах. || Галузь техніки, що охоплює розробку, виробництво і застосування електронних та йонних приладів. 2》 збірн., розм. Електронні прилади. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. електроніка — електро́ніка наука про електронні та іонні процеси у вакуумі газах і напівпровідниках; галузь техніки, яка займається розробкою, виробництвом і застосуванням електронних та іонних приладів. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. електроніка — ЕЛЕКТРО́НІКА, и, ж. Наука про електронні та іонні процеси у вакуумі, газах і твердих тілах. Завдяки розвитку електроніки стало можливим створення чудесних машин нашого часу — математичних машин (Нариси розв. прикл. електр.. Словник української мови в 11 томах