1. Універсальний словник-енциклопедія

еллінізм

Період стародавньої історії з 323 до 30 до н.е., тобто від смерті Александра III Великого до захоплення Римом Єгипту, останньої незалежної еллінської держави; культура цього періоду, яку називають еллінською, виникла внаслідок поєднання грец. елементів зі сх.; гол. центри: Александрія (Єгипет), Пергам, Родос; всебічний розвиток науки, особливо геометрії, географії, астрономії, медицини.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еллінізм — елліні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. еллінізм — -у, ч., книжн. 1》 Епоха розквіту мішаної греко-східної культури, що настала після завоювань Александра Македонського на Сході. 2》 Слово, мовний зворот, запозичені з давньогрецької мови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. еллінізм — елліні́зм (грец. ελληνισμός, від Έλλην – грек) 1. Період в історії Східного Середземномор’я, Передньої Азії і Причорномор’я з часу завоювань Александра Македонського (4 ст до н. е.) до 30-х рр. 1 ст. н. е. 2. Слово або мовний зворот, запозичені з давньогрецької мови. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. еллінізм — Геллені́зм і елліні́зм, -му, -мові елліні́зм і геллені́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. еллінізм — ЕЛЛІНІ́ЗМ, у, ч., книжн. 1. Епоха розквіту змішаної греко-східної культури, що настала після завоювань Олександра Македонського на Сході. 2. Слово, мовний зворот, запозичені з старогрецької мови. Словник української мови в 11 томах