еміграція заробітчанська

Виїзд на постійне місце проживання у країни з динамічною економікою, які потребують робочої сили; у середньовіччі існували сезонні міграції у пошуках праці; в Україні спостерігається з 2-ої полов. XIX ст.; найбільше укр. робітників-емігрантів виїхало до Канади, США, Арґентини; у рад. державі стимулювалася е. з. тих, хто бажав працювати у важкодоступних районах пн. та малонаселених територіях Росії.