жовтяниця

Хворобливий стан організму, при якому шкіра і слизові оболонки внаслідок підвищеного вмісту в крові й тканинах жовчного пігменту забарвлюються в жовтий колір.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жовтяниця — жовтяни́ця 1 іменник жіночого роду хворобливий стан жовтяни́ця 2 іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. жовтяниця — мед. гепатит; жовтяниці, жовтячка, жовтільниця, сов. жовтуха. Словник синонімів Караванського
  3. жовтяниця — I -і, ж. Жовте забарвлення шкіри, слизових оболонок, склер через підвищене нагромадження жовчного пігменту в крові та тканинах тіла, що є ознакою захворювання печінки; захворювання, що викликає такий стан. II -і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жовтяниця — ЖОВТЯНИ́ЦЯ², і, ж. Трав'яниста весняна рослина родини ломикаменевих, що цвіте жовтими або зеленуватими квітками. Жовтяниця дуже поширена по вогких місцях, у лісах та ярах, особливо там, де росте вільха (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. жовтяниця — ЖОВТЯНИ́ЦЯ (захворювання печінки), ЖОВТУ́ХА розм., ГЕПАТИ́Т книжн. Йому (Суворову) вдруге зробили операцію, після якої він захворів на жовтяницю (С. Словник синонімів української мови
  6. жовтяниця — Жовтяни́ця, -ці, -цею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. жовтяниця — ЖОВТЯНИ́ЦЯ¹, і, ж. Жовте забарвлення шкіри через підвищене нагромадження жовчного пігменту в крові та тканинах тіла, що є ознакою захворювання печінки; захворювання, що викликає такий стан. — Та чого се ви такі на виду жовті? Чи не жовтяниця?... Словник української мови в 11 томах
  8. жовтяниця — Жовтяниця, -ці ж. Желтуха (болѣзнь). Мил. 32. Та чого се ви такі на виду жовті? Чи не жовтяниця? МВ. ІІ. 203. 2) раст. Chrysosplenium alternifolium L. ЗЮЗО. І. 116. Словник української мови Грінченка