жорна
Стародавній пристрій для мелення зерна на борошно, який складається з 2 допасованих круглих каменів, нижнього нерухомого і верхнього рухомого.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жорна — див. млин Словник синонімів Вусика
- жорна — -рен, мн. (одн. жорно, -а, с.). 1》 Плескуватий круглий камінь, признач. для лущення і розмелювання зерна та інших твердих предметів. 2》 перен. Про видиму форму місяця, сонця і т. ін. 3》 Пристрій, яким у домашніх умовах розмелюють зерно; ручний млин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жорна — Добрі жорна все перемелять. У добрій сім'ї всі біди перебудуться. Приповідки або українсько-народня філософія
- жорна — Жо́рна, жо́рен, жо́рнам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жорна — ЖО́РНА, рен, мн. (одн. жо́рно, а, с.). 1. Плескуватий круглий камінь, признач. для лущення і розмелювання зерна та інших твердих предметів. Жорна м’яко шамотіли по зерну: кіш трясся, як у пропасниці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- жорна — Жорна, -рен с. мн. см. жорно. Словник української мови Грінченка