заліза епоха

Період діяльності людства, що настав після епохи бронзи, в якому залізо стало осн. сировиною для виготовлення знарядь; різні хронологічні межі; на Бл. Сході — з бл. 1200 до н.е., в Центр. Європі — з бл. 750 до н.е.; для центральноєвроп. територій приймається поділ з. е. на 4 періоди: галльштаттський (бл. 7500-400 до н.е.), латенський (бл. 400 до н.е. — 2-га полов. I ст. до н.е.), рим. (поч. н.е. — V ст.) і ранньосередньовічний (VI — сер. XIII ст.), що завершував з. е. в археологічному трактуванні; походження залізної металургії, проблема її поширення до кінця не з'ясовані; переважає погляд, що винахід здійснили хетти. В Україні з. е. настала на поч. XII-X ст. до н.е. — білозерська, білогрудівська культури (& галльштаттський період), у IX — 1-й полов. VII ст. їм на зміну прийшли кіммерійська, чорноліська культури; у 2-й полов. VII ст. розпочався скіфський етап (пам'ятки степової зони, груп київської, східноподільської, західноподільської, волинської, ворсклянської, посульської, сіверськодонецької); у II ст. до н.е. — IV ст. н.е. у Пн. Причорномор'ї домінували сармати, на решті території України — племена пшеворської, зарубинецької, липицької культур; у 2-й полов. III ст. н.е. — 1-й полов. V ст. на території Нижнього і Середнього Подніпров'я, Побужжя, Подністров'я, в нижній течії Дунаю домінуючими стають племена черняхівської культури; у з. е. розпочався етногенез слов'ян.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me