замша
Шкура, переважно овеча, теляча, оленяча, з видаленим лицем, піддана жировому дубленню; м'яка, здатна поглинати воду; використовується на рукавиці, черевики, одяг.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замша — за́мша іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- замша — -і, ж. М'яка шкіра з ворсистою поверхнею, виготовлена способом особливого дублення з оленячої, лосевої або овечої шкури. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замша — за́мша (польс. zamcz, від нім. samisch Leder) 1. Шкіра оленя, лося, вівці, вичинена жировим дубленням. 2. Ткана З. – спеціально оброблена тканина. Словник іншомовних слів Мельничука