1. Універсальний словник-енциклопедія

зародок

Людський або тваринний організм, що розвивається із заплідненої яйцеклітини (у деяких в результаті партеногенезу), в період до виходу з материнського організму або вилуплення з яйця.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зародок — (рослини) зав'язь, зав'язок, заживок; (людський) ембріон; П. зачаток, початок; п! ЗАРІД. Словник синонімів Караванського
  2. зародок — див. брунька Словник синонімів Вусика
  3. зародок — [зародок] -дка, м. (на) -дку, мн. -дкие, -дк'іў Орфоепічний словник української мови
  4. зародок — -дка, ч. 1》 біол. Організм у перший період свого розвитку, що живиться за рахунок материнського організму або поживних речовин у яйці. || Зачаток рослини в насінині. 2》 перен., чого. Початковий стан чого-небудь, що здатне до розвитку; початок, зачаток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зародок — за́родок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. зародок — ДЖЕРЕЛО́ (те, що дає початок чомусь, звідки постає, на чому ґрунтується щось), ОСНО́ВА, ПОЧА́ТКИ, ОСЕРЕ́ДОК рідше, ЗА́РОДОК рідше, НАЧА́ЛО (НАЧА́ЛА) книжн. Словник синонімів української мови
  7. зародок — За́ро[і]док, -рідка, в -рідку; -рідки, -дків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. зародок — ЗА́РОДОК, дка, ч. 1. біол. Організм у перший період свого розвитку, що живиться за рахунок материнського організму або поживних речовин у яйці. Із заплідненого яйця [жаби] всередині оболонки розвиваються зародки (Зоол. Словник української мови в 11 томах