1. Універсальний словник-енциклопедія

кабріолет

1. однокінний 2-колісний ресорний екіпаж із складаним накриттям; використовувався у XVIII-XIX ст.; 2. відкритий 4-6-місний кузов легкового автомобіля зі складаним або з'ємним дахом, а також автомобіль з таким кузовом. кабріолет кабріолет. Рис. 2

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабріолет — кабріоле́т іменник чоловічого роду легкий візок Орфографічний словник української мови
  2. кабріолет — див. БІДАРКА. Словник синонімів Караванського
  3. кабріолет — -а, ч. 1》 Легкий однокінний двоколісний візок з одним сидінням та без козлів. 2》 Кузов легкового автомобіля з відкидним верхом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кабріолет — Бідарка, див. двоколка, кеб Словник чужослів Павло Штепа
  5. кабріолет — кабріоле́т (франц. cabriolet, від cabrioler – стрибати) 1. Легкий двоколісний однокінний екіпаж. 2. Кузов легкового автомобіля з відкидним верхом. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. кабріолет — I. ЕКІПА́Ж (на ресорах з дверцятами та вікнами, іноді — з відкидним верхом), КОЛЯ́СКА, ВІЗО́К, ЧОРТОПХА́ЙКА розм., КОЛЯ́СА заст., ПОВІ́З (ПОВО́З) заст., БУ́ДКА діал. Словник синонімів української мови
  7. кабріолет — Кабріоле́т, -та; -ле́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кабріолет — КАБРІОЛЕ́Т, а, ч. Легкий однокінний двоколісний візок з одним сидінням і без козлів. Аліна сиділа в кабріолеті, який віз її «на кофе» до Костомарова (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 433). Словник української мови в 11 томах