1. Універсальний словник-енциклопедія

казанок

Жорсткий, не дуже високий чоловічий капелюх із заокругленим верхом і вузькими крисами; в моді у 2-ій полов. XIX і на поч. XX ст.; носили також жінки при верховій їзді (1870-80). казанок

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. казанок — казано́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. казанок — див. голова; чавун Словник синонімів Вусика
  3. казанок — [казанок] -нка, м. (ў) -нку, мн. -нки, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
  4. казанок — -нка, ч. 1》 Зменш. до казан 1), 2). 2》 Невелика металева посудина з дужкою та глибокою накривкою, у якій варять страву в польових умовах або з якої їдять. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. казанок — Нка, ч., див. казан. Словник сучасного українського сленгу
  6. казанок — казано́к (баня́к, макі́тра) ва́рить у кого, чий (чия), фам. Хто-небудь розумний, кмітливий і т. ін., добре орієнтується в чомусь. — Казанок твій варить, інших критикувати вже вмієш, а ось як ти сам житимеш? (О. Гончар); І в них (дорослих) теж чогось .. Фразеологічний словник української мови
  7. казанок — КАЗАНО́К (невелика металева посудина з дужкою та накривкою, в якій варять страву в польових умовах або з якої їдять), КОТЕЛО́К розм., КІ́ТЛИК діал., КОТЕ́ЛИК діал., МАНІ́РКА діал. Весь обід для роти цілком вмістився у кількох казанках (В. Словник синонімів української мови
  8. казанок — Казано́к, -нка́, -нку́; -нки́, -нкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. казанок — КАЗАНО́К, нка́, ч. 1. Зменш. до каза́н 1, 2. Жінки стали поратись, поприставляли казанки та горшки і варять борщі, локшину, квасок (Кв.-Осн., II, 1956, 92). ◊ Казано́к ва́рить див. вари́ти. Словник української мови в 11 томах
  10. казанок — Казанок, -нка, казаночок, -чка, казанчик, -ка м. ум. отъ казан. Словник української мови Грінченка