карака

вел. вітрильник (2-щогловий, вітрильне оснащення переважно пряме) XI-XVII ст.; багатопалубна кормова частина, оснащений гарматами; к. була Санта-Марія Х. Колумба.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me