кафтан
Укр. верхній одяг до п'ят, із довгими рукавами, ґудзиками, петлицями для застібки спереду; чоловічий і жіночий одяг, який носили в давнину під кунтушем або черкескою.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кафтан — кафта́н іменник чоловічого роду жупан діал. Орфографічний словник української мови
- кафтан — -а, ч., заст., діал. Каптан, жупан. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кафтан — моск. чумарка Словник чужослів Павло Штепа
- кафтан — КАФТА́Н, а́, ч., заст., діал. Каптан, жупа́н. Аж мій миленький іде, Дев'ятеро коней веде, На десятому сам сидить; На десятому вороному, У кафтані голубому (П. Чубинський); Він здіймив [здійняв] зі себе кафтан і торбу (І. Словник української мови у 20 томах
- кафтан — ЖУПА́Н (старовинний верхній чоловічий сукняний одяг), КАПТА́Н, О́ХАБЕНЬ, ЖУПАНИ́НА розм., КАФТА́Н діал., КАФТАНИ́НА діал. Несміливо заглядав у двері високий бородатий рудий купець у довгому жупані (А. Словник синонімів української мови
- кафтан — Капта́н і рідше кафта́н, -на́; -тани́, -ні́в кафта́н, див. капта́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кафтан — КАФТА́Н, а́, ч., заст., діал. Каптан, жупан. Аж мій миленький іде, Дев’ятеро коней веде, На десятому сам сидить; На десятому вороному, У кафтані голубому (Чуб., V, 1874, 834); Він здіймив [здійняв] зі себе кафтан і торбу (Фр., V, 1951, 109). Словник української мови в 11 томах