квантова теорія

Фізич. теорія, згідно з якою енергія може поглинатись або висилатися (випромінюватися) матеріальними тілами не неперервно (як це стверджувала класична фізика), а порціями, квантами; заснована у 1900 М. Планком, розвинута 1905 А. Ейнштейном, 1913 використана Н. Бором для пояснення будови атома; її подальший розвиток призвів до появи квантової механіки.