кварц

Мінерал, двооксид кремнію, звичайний у земній корі; важливий складник багатьох магматичних, осадових і метаморфічних гірських порід; кристали безбарвні (гірський кришталь) або забарвлені, напр., фіолетовий (аметист), жовтий (цитрин); щільної будови, приховано кристалічний — халцедон; використовується у скляній, керамічній промисловості, в оптиці, радіотехніці (п'єзокварц), також у ювелірній галузі.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

кварц — кварц іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
кварц — Кварц — quartz — Quarz — мінерал класу оксидів і гідрооксидів, гол. мінерал сімейства кремнезему, широко розповсюджений в літосфері. Складається з оксиду кремнiю SiO2. Містить у невеликих кількостях домішки Аl, Fе, Са, Мg, Ti, Na, K, Li, OH і інш. Гірничий енциклопедичний словник
кварц — -у, ч. 1》 Безбарвний мінерал, що зустрічається у вигляді кристалів і суцільних зернистих мас; діоксид силіцію. 2》 розм. Опромінення кварцевою лампою. Великий тлумачний словник сучасної мови
кварц — КВАРЦ, у, ч. 1. Мінерал, що трапляється у формі кристалів і суцільних зернистих мас; використовують у радіотехніці, оптиці, ювелірній справі тощо. Місцевість ставала кам'янистою. Словник української мови у 20 томах
кварц — (нім. Quarz) мінерал класу окисів і гідроокисів. Чистий К. безбарвний, прозорий (гірський кришталь), залежно від домішок набуває чорного (моріон), фіолетового (аметист) та інших відтінків. Чисті відміни застосовують у радіотехніці, оптиці, забарвлені – як напівдорогоцінний і виробний камінь. Словник іншомовних слів Мельничука
кварц — КВАРЦ, у, ч. Безбарвний мінерал, що зустрічається у вигляді кристалів і суцільних зернистих мас; двоокис кремнію. Двоокис кремнію трапляється в природі у вигляді мінералу кварцу, прозорі безбарвні кристали якого мають назву гірського кришталю (Хімія... Словник української мови в 11 томах