кліше

Металева (або пластмасова) пластинка, яка є друкарською формою або її частиною; має опуклі друкуючі елементи, створені фотографічним методом (хіміографія) або за допомогою сканера; призначена для репродукції малюнків і фотографій.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

кліше — кліше́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
кліше — (фр. сliche — відбиток) зворот, що легко відтворюється в певних ситуаціях і контекстах, зберігає свою семантику і виразність, відповідає психічним стереотипам національного світобачення, через легкість до відтворення сприяє автоматизації мовлення... Словник стилістичних термінів
кліше — невідм., с., друк. Рельєфний малюнок, креслення, план і т. ін., зроблені на металевій або дерев'яній дошці для відтворення в друкові. || Заяложений вираз. Великий тлумачний словник сучасної мови
кліше — Матриця Словник чужослів Павло Штепа
кліше — КЛІШЕ́, невідм., с. 1. полігр. Рельєфний малюнок, креслення, план і т. ін., зроблені на металевій або дерев'яній дошці для відтворення в друкові. Десь у середині XV ст. Словник української мови у 20 томах
кліше — кліше́ (франц. cliche, букв. – відбиток) форма високого друку, призначена для поліграфічного відтворення ілюстрацій. Виготовляють з цинку, міді, латуні, дерева, пластмас. Розрізняють К. растрові (автотипні) і штрихові. Словник іншомовних слів Мельничука
кліше — Кліше́, -ша́, -шу́; кліша́, -ші́в (н. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
кліше — КЛІШЕ́, невідм., с., друк. Рельєфний малюнок, креслення, план і т. ін., зроблені на металевій або дерев’яній дошці для відтворення в друкові. З гарту — сплаву свинцю, олова й сурми — роблять також кліше, виготовляють стереотипи (Наука.. Словник української мови в 11 томах