контркультура
Термін, запроваджений наприкінці 60-х XX ст., рух протесту в зх. країнах, скерований проти визнаних цінностей і усталеного стилю життя, мислення та сприйняття, заради таких вартостей, як свобода, спокій, безпосередність і спонтанність в міжлюдських стосунках, повернення до неспотвореної природи; к. виражалася не тільки в дискурсивній критиці, але й у глибоких, хоча значною мірою нетривких, змінах способу життя в певних колах молодіжного середовища.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контркультура — контркульту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- контркультура — 1. Тип субкультури, який відкидає цінності і норми пануючої в даному суспільстві культури і який відстоює свою альтернативну культуру. 2. Ліворадикальний, антихристиянський соціально-політичний і ідеологічний рухи, що виникли в 60-і рр. ХХ ст. Словник із соціальної роботи
- контркультура — (від лат. contra — проти) поняття, яке використовується для позначення соціокультурних настанов, що протистоять фундаментальним принципам, що панують у конкретній культурі Словник іншомовних соціокультурних термінів
- контркультура — -и, ж. 1》 соц.Соціально-культурні напрями, що протистоять фундаментальним принципам, які панують в традиційній культурі. 2》 Форма вираження духовного протесту певних груп молоді – відмова від соціальних цінностей, моральних норм та ідеалів споживацького суспільства. Великий тлумачний словник сучасної мови