котел паровий
Пристрій для одержання водяної пари підвищеного тиску шляхом нагрівання води (у випарнику к.п.) теплом від спалення у топці, напр., вугілля, або теплом, яке подається ззовні (джерелом тепла може бути електроенергія); різновиди: водотрубний, жаротрубний, димогарний та ін.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me