креп

Тканина із зернистою поверхнею, із сильно скрученої пряжі (т.зв. крепової) або крепового переплетення; к. вовняний називають крепоном або крепліном, к. шовковий — крепдешином або креп-жоржетом.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. креп — креп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. креп — I -у, ч. 1》 Прозора шорстка тканина, зазвичай чорного кольору. 2》 Збірна назва тканин із зернистою структурю. II -у, ч., діал. Міць, сила. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. креп — КРЕП, у, ч. Прозора шорстка тканина чорного кольору. Жінка вступила в кімнату, тягнучи за собою .. довгий, вузький кінець чорного крепу (Леся Українка); Мати, як і завжди, у довгому чорному плащі, у чорному капелюсі з крепом (У. Словник української мови у 20 томах
  4. креп — (фраяц. crepe, від лат. crispus – шорсткий, хвилястий) 1. Група тканин, переважно шовкових. Найпоширеніші – крепдешин, К.-шифон, К.-жоржет. 2. Натуральний каучук у вигляді листів з шорсткою поверхнею. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. креп — КРЕП, у, ч. Прозора шорстка тканина, звичайно чорного кольору. Жінка вступила в кімнату, тягнучи за собою.. довгий, вузький кінець чорного крепу (Л. Укр., III, 1952, 714); Село тупо завмерло в скорботі, мов накрите чорним крепом трауру (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 27). Словник української мови в 11 томах
  6. креп — Креп, -пу м. Мощь, крѣпость, сила. Мій син був таки здоровенький і креп був у руках у його, роботи не боявсь він. Екатер. у. Словник української мови Грінченка