кускус
Араб. страва, що складається з грубої пшеничної каші, баранини, м'яса птиці, паприки, помідорів, часнику, жиру і приправ; також назва швидкої пшеничної каші, легкозасвоюваного додатку до м'ясних страв або супів.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кускус — КУСКУ́С, у, ч. 1. Крупа, яку виготовляють із зерен твердої пшениці або проса. Кускус використовують для приготування значної кількості страв у Північній Африці (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах