лакмус

Рослинний барвник, що його використовують як індикатор; застосовують у вигляді т.зв. лакмусових папірців — смужок фільтрувального паперу, насичених л.; в кислих розчинах стає червоним, в основних — синім.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лакмус — ла́кмус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лакмус — -у, ч. 1》 Рослинний барвник, що його вимивають із деяких лишайників; у кислому середовищі набуває червоного кольору, а в лужному – синього; використовується як кислотно-основний індикатор. 2》 Те саме, що Лакмусовий папір (див. лакмусовий). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лакмус — ЛА́КМУС, у, ч. 1. Рослинна фарба, що в кислому середовищі набуває червоного кольору, а в лужному – синього; використовується як кислотно-основний індикатор. Кислоти кислі на смак, вони однаково діють на лакмус (з навч. літ.); // перен. Словник української мови у 20 томах
  4. лакмус — ла́кмус (нім. Lackmus, голл. lakmoes) барвник, що його добувають з деяких лишайників. У кислому середовищі набуває червоного кольору, в лужному – синього. Застосовують як індикатор – головним чином у вигляді лакмусового паперу (фільтрувального паперу, просоченого розчином лакмусу). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. лакмус — ЛА́КМУС, у, ч. 1. Рослинна фарба, що в кислому середовищі набуває червоного кольору, а в лужному — синього; використовується як кислотно-основний індикатор. Кислоти кислі на смак, вони однаково діють на лакмус (Хімія, 9, 1956, 42). 2. Те саме, що Ла́кмусовий папі́р ( див. ла́кмусовий). Словник української мови в 11 томах