латинський аверроїзм

Філософський напрямок XIII-XIV ст., який звернувся до неоплатонічної інтерпретації арістотелізму, здійсненої араб. філософом Аверроесом; основні представники: Сіґер Брабантський, Боецій з Дакії, Жан Жанден, Марсилій з Падуї.