литія

(з грец. ревна молитва)

різновид короткого богослужіння, що увійшов до церковної практики Візантії та становив звертання до Бога для дарування перемоги, відведення лих (голоду, землетрусів, повені, епідемій тощо) чи складання дяки за завершення суспільних нещасть. Впродовж л. спільно молилися за всіх християн, священство, керівництво, за всяку душу християн., що зазнає кривд чи скорбот тощо. Відправляється також під час похорон, поминань або хресних ходів. Традиційно здійснювалася в притворі, аби й каянники чи іновірці могли взяти у ній участь. Кожне прощення супроводжується багатократним Господи, помилуй.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. литія — ли́тія́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. литія — 1. Богослужіння в складі всенічної, що його відправляють у притворі та під час якого здійснюють обряд освячення хліба, пшениці, вина та єлею; 2. див. литія заупокійна Словник церковно-обрядової термінології