ляпіс
(нітрат срібла) АgNO3, неорганічна сполука; безбарвна водорозчинна речовина; має окислювальні, бактерицидні та стягувальні властивості; застосовується при виготовленні дзеркал, для одержання ін. солей срібла, в медицині (для припікання).
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ляпіс — ля́піс іменник чоловічого роду кристал Орфографічний словник української мови
- ляпіс — мед., пекельний камінь, нітрат срібла. Словник синонімів Караванського
- ляпіс — -у, ч. Кристалічний сплав нітратів аргентуму і калію, що використовується в медицині як в'яжучий, протизапальний та припікальний засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ляпіс — ЛЯ́ПІС, у, ч. Безбарвна кристалічна сіль (сплав нітрату срібла і калію), що використовується в медицині, фотографії, для сріблення металів тощо. Де боляче – до рани ляпіс! Не загниє, зупинить кров! (В. Словник української мови у 20 томах
- ляпіс — ля́піс (від лат. lapis – камінь) азотнокисле срібло. Застосовують для виготовлення фотоматеріалів, дзеркал тощо; в медицині – протимікробний і припікальний засіб. Словник іншомовних слів Мельничука
- ляпіс — Ля́піс, -су, -сові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ляпіс — ЛЯ́ПІС, у, ч. Безбарвний кристал, що використовується в медицині як в’яжучий, протизапальний та припікальний засіб. Де боляче — до рани ляпіс! Не загниє, зупинить кров! (Еллан, І, 1958, 280). Словник української мови в 11 томах