1. Універсальний словник-енциклопедія

літак

Важчий за повітря літальний апарат, рушійна сила в якому створюється за допомогою двигуна; підйомна сила утворюється за рахунок нерухомої щодо корпусу (фюзеляжу) несучої площини (пара крил); гол. складові частини: планер (крила, фюзеляж, оперення, шасі), тягова система (двигун, ґвинт, сопла) та бортове обладнання; літаки діляться на: моноплани (низькоплан, середньоплан, високоплан), біплани, однофюзеляжні, двофюзеляжні (мало поширені) і безфюзеляжні (літаюче крило); за типом тяги розрізняють л. ґвинтові (з поршневими двигунами), турбоґвинтові (з турбоґвинтовими двигунами) і реактивні (з реактивними двигунами), які, знов, діляться на турбореактивні і ракетні; л. можуть літати з надзвуковою швидкістю (надзвукові л., напр., пасажирський Конкорд, винищувачі, які здатні досягати швидкості понад 3000 км/год); існують л. з дистанційним управлінням, напр., л.-ракета, л.-ціль. літак

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. літак — літа́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. літак — Аероплян, о. залізний <�сталевий> птах; (без мотора) плянер; (літальний апарат) ок. повітроплав. Словник синонімів Караванського
  3. літак — [л'ітак] -ака, м. (на) -аку, мн. -аки, -ак'іў Орфоепічний словник української мови
  4. літак — -а, ч. Апарат, важчий за повітря, з двигуном і нерухомими крилами, пристосований для літання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. літак — ЛІТА́К, а́, ч. Літальний апарат, що признач. для польотів в атмосфері за допомогою двигуна та нерухомих крил. Десь високо воркотить ворожий літак, і видно, що генерал стоїть, немов на шпильках (І. Багряний); Тихо дзвеніли мотори літака (О. Словник української мови у 20 томах
  6. літак — ЛІТА́К (літальний апарат із двигуном та нерухомими крилами), СТАЛЕ́ВИЙ ПТАХ поет., СТАЛЕ́ВА ПТИ́ЦЯ поет., АЕРОПЛА́Н заст., РЕАКТИ́ВНИК розм. (з реактивним двигуном). На обрії з'явився літак, який швидко наближався до села (А. Словник синонімів української мови
  7. літак — Літа́к, -ка; -таки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. літак — ЛІТА́К, а́, ч. Апарат з двигуном і нерухомими крилами, пристосований для літання. Всі літаки мають спеціальні прилади, які по атмосферному тиску показують, на якій висоті над рівнем океану знаходиться літак (Фіз. геогр. Словник української мови в 11 томах