мажор-мінорна система

Спосіб організації звукової системи, заснований на 2 ладах (відмінах) музичного діапазону (мажор і мінор); панувала в європ. музиці від середини XVII до поч. XX ст.; твори, складені в м.-м. с. називають тотальними або функціональними (звуки і акорди в м.-м. с. мають окреслену гармонічну функцію).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me