меліорація

Господарські й технічні заходи, спрямовані на підвищення родючості ґрунтів; водна м. регулює водний обмін ґрунтів (зрошування або осушування); агромеліорація поліпшує властивості ґрунтів за допомогою тривалих господарських заходів (напр., удобрення мергелем); фітомеліорація — насаджування лісів.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меліорація — меліора́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. меліорація — (боліт) осушування; (пісків) заводнення. Словник синонімів Караванського
  3. меліорація — Система заходів з оптимізації режиму зволоження ґрунтів. Словник термінів з агрофітоценології
  4. меліорація — -ї, ж. Система заходів, спрямованих на корінне поліпшення природних особливостей земельних угідь з метою піднесення їх родючості. Біологічна меліорація — меліорація... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. меліорація — Землеполіпша Словник чужослів Павло Штепа
  6. меліорація — МЕЛІОРА́ЦІЯ, ї, ж. Система заходів, спрямованих на корінне поліпшення природних особливостей земельних угідь з метою піднесення їх родючості (шляхом осушення, обводнення, укріплення сипких пісків і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  7. меліорація — меліора́ція (лат. melioratio – поліпшення, від melior – кращий) корінне поліпшення природних умов грунтів для підвищення їхньої родючості. До М. належать: осушення й зрошення земель, регулювання річок і поверхневого стоку вод, закріплення пісків і ярів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. меліорація — Меліора́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. меліорація — МЕЛІОРА́ЦІЯ, ї, ж. Система заходів, спрямованих на корінне поліпшення природних особливостей земельних угідь з метою піднесення їх родючості (шляхом осушення, обводнення, укріплення сипучих пісків і т. ін.). Словник української мови в 11 томах