метагенез

Чергування у деяких груп рослин чи тварин поколінь, які відрізняються способом розмноження: нестатевий (спорами, поділом, брунькуванням) і статевий (гаметами); у рослин нестатеве покоління — спорофіт, статеве — гаметофіт; у тварин покоління називаються по-різному, напр., у кишковопорожнинних поліп є нестатевою формою, медуза — статевою; м. пов'язаний із зміною кількості хромосом у клітинах з диплоїдного (2n) на гаплоїдне (n) число і навпаки. метагенез

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метагенез — метагене́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. метагенез — -у, ч. Закономірна зміна у деяких тварин двох поколінь, з яких одне розмножується статевим способом, інше – нестатевим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. метагенез — МЕТАГЕНЕ́З, у, ч., зоол. Закономірна зміна у деяких тварин двох поколінь, з яких одне розмножується статевим шляхом, друге – нестатевим. Словник української мови у 20 томах
  4. метагенез — метагене́з (від мета... і ...генез) закономірна зміна у деяких організмів двох поколінь, з яких одне розмножується статевим шляхом, друге – нестатевим. Інша назва – чергування поколінь. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. метагенез — МЕТАГЕНЕ́З, у, ч. Закономірна зміна у деяких тварин двох поколінь, з яких одне розмножується статевим шляхом, друге — нестатевим. Словник української мови в 11 томах