1. Універсальний словник-енциклопедія

мозочок

Частина гол. мозку, розміщена над довгастим мозком; координує рухи м'язів, регулює їх напруження, керує координацією рухів та рівновагою тіла.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мозочок — мо́зочок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мозочок — -чка, ч. Відділ головного мозку хребетних тварин і людини, що розташовується у задній частині черепної коробки та бере участь у регуляції рівноваги тіла й координації рухів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мозочок — МО́ЗОЧОК, чка, ч. Відділ головного мозку хребетних тварин і людини, що розташовується в задній частині черепної коробки і бере участь у регуляції рівноваги тіла й координації руху. Над довгастим мозком, знизу і ззаду великих півкуль, розміщується мозочок (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. мозочок — Мозо́чок, -зо́чка; -зо́чки, -чків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мозочок — МО́ЗОЧОК, чка, ч. Відділ головного мозку хребетних тварин і людини, що розташовується у задній частині черепної коробки і бере участь у регуляції рівноваги тіла й координації руху. Над довгастим мозком, знизу і ззаду великих півкуль, розміщується мозочок (Анат. і фізіол. люд., 1957, 148). Словник української мови в 11 томах