1. Універсальний словник-енциклопедія

мідійці

У стародавні часи народ, який населяв Пн.-Зх. Іран; утворилися внаслідок змішування тубільного аз. населення з прийшлими індоєвроп. іранцями; на поч. VII ст. до н.е. створили могутню державу (Мідія) зі столицею в Екбатані; 550 до н.е. підкорені Персією.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мідійці — -ів, мн. (одн. мідієць, -ійця, ч.; мідійка, -и, ж.). Найдавніші жителі Мідії – предки курдів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мідійці — МІДІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. міді́єць, і́йця, ч.; міді́йка, и, ж.). Найдавніші жителі рабовласницької держави – Мідії. Особливо сильно непокоїли кіммерійці Ассирію з району озера Урмії, з країни Мана. Разом з мідійцями .. вони відіграли важливу роль у руйнуванні Ассирійського царства (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. мідійці — МІДІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. міді́єць, і́йця, ч.; міді́йка, и, ж.). Найдавніші жителі рабовласницької держави — Мідії. Особливо сильно непокоїли кіммерійці Ассірію з району озера Урмії, з країни Мана. Разом з мідійцями.. Словник української мови в 11 томах