міцність
Здатність матеріалу чинити опір під дією прикладених навантажень; м. залежить від виду матеріалу та способу прикладання навантаження; види м.: на згин, розрив, стиск, зріз, скручування; при перевищенні границі м. відбувається руйнування або пластична деформація матеріалу.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- міцність — мі́цність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- міцність — [м’іц'н'іс'т'] -цнос'т'і, ор. -ц'н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- міцність — -ності, ж. Властивість за знач. міцний. Вібраційна міцність — властивість об'єкта зберігати міцність під час дії вібрації та після її припинення. Запас міцності — див. запас. Великий тлумачний словник сучасної мови
- міцність — МІ́ЦНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. міцни́й. В житловому будівництві майбутнього архітектори надають перевагу баштам, оскільки вони дозволяють підвищити міцність будівлі (з газ. Словник української мови у 20 томах
- міцність — Мі́цність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- міцність — МІ́ЦНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. міцни́й. В житловому будівництві майбутнього архітектори надають перевагу баштам, оскільки вони дозволяють підвищити міцність будівлі (Літ. Укр., 5.У 1967, 4); Радянський карбованець — найсталіша валюта в світі. Словник української мови в 11 томах
- міцність — Міцність, -ности ж. Крѣпость, прочность. Для міцности зашито двічі. Конст. у. Словник української мови Грінченка