набережна
Укріплений берег моря, ріки, найчастіше пристосований до причалювання суден.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набережна — на́бережна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- набережна — [набеиреижна і набеирежна] -нойі, м. (на) -н'ій, ім. Орфоепічний словник української мови
- набережна — -ої, ж. Берег, укріплений похилою чи стрімкою стіною з каменю, дерева і т. ін. || Вулиця на березі ріки, моря. Великий тлумачний словник сучасної мови