нагідки

Одно- і багаторічні трав'янисті рослини та напівкущі родини складноцвітих, походять із Середземномор'я; декоративна (численні декоративні сорти з поодинокими жовтими квітами) і лікарська рослина. нагідки

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагідки — нагідок, мн. (одн. нагідка, -и, ж.). Рід трав'янистих і півкущових рослин родини складноцвітих з оранжево-жовтими квітками, зібраними в кошики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нагідки — НАГІ́ДКИ́, нагі́до́к, мн. (одн. нагі́дка, и, ж.). Рід трав'янистих та напівкущових рослин родини складноцвітих з оранжево-жовтими квітками, зібраними в кошики. У садочку зелено; цвітуть там гвоздики та нагідки (І. Словник української мови у 20 томах
  3. нагідки — Нагідки́, -до́к, -дка́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. нагідки — НАГІДКИ́, нагі́до́к, мн. (одн. нагі́дка, и, ж.) (Саlепdulа L.). Рід трав’янистих та півкущових рослин родини складноцвітих з оранжево-жовтими квітками, зібраними в кошики. У садочку зелено; цвітуть там гвоздики та нагідки (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. нагідки — Нагідки́, -до́к м. мн. раст. Ноготки, Calendula officinalis. Вх. Пч. І. 9. Ой на горі, на горі зацвіли нагідки. Грин. III. 232. Словник української мови Грінченка