наказний гетьман

В Україні в XVII-XVIII ст. особа, яка тимчасово обіймала посаду гетьмана; н. г. призначав сам гетьман або обирала козацька старшина з-поміж генеральної старшини та полковників; виконував обов'язки гетьмана: під час походу, коли в ньому не брав участі сам гетьман; у випадку тривалої відсутності гетьмана та після смерті гетьмана до обрання нового.