напівпровідники

Тіла, які за своєю електропровідністю займають проміжне місце між металами та діелектриками (104-10-8 Ом-1 ∙ м-1); їх електропровідність швидко зростає при збільшенні темп. і дуже залежить від різних чинників (напр., освітленості, вмісту домішок); носіями зарядів у н., що беруть участь у проходженні електричного струму, є, крім електронів, т.зв. дірки, які поводяться як частинки з додатним елементарним зарядом; у н. типу n переважають електрони (електронна провідність), у н. типу p — дірки (діркова провідність); н. мають широке застосування (діоди, транзистори та ін.); найпоширеніші н. — кремній, германій, арсенід галію.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me