1. Універсальний словник-енциклопедія

народжуваність

У демографії — динаміка народжень у певній популяції за одиницю часу; рівень н. вимірюється шляхом порівняння наступних факторів: кількості народжень живих дітей на 1000 мшк. за рік, кількості народжень живих дітей на 1000 жінок дітородного віку у певній популяції, середньої кількості народжень, які припадають на 1 жінку за її життя.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. народжуваність — наро́джуваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. народжуваність — [народжуван'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. народжуваність — -ності, ж. Процес поповнення чисельності населення внаслідок народження дітей. || Відносна кількість народжень за певний відтинок часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. народжуваність — НАРО́ДЖУВАНІСТЬ, ності, ж. Відносна кількість народжень за певний відрізок часу. Зменшення народжуваності пояснюється швидким зростанням міського населення (у містах народжуваність звичайно значно нижча, ніж у сільській місцевості (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. народжуваність — НАРО́ДЖУВАНІСТЬ, ності, ж. Відносна кількість народжень за певний відрізок часу. По народжуваності, яка в 1961 році становила 23,9 дітей на тисячу чоловік населення, Радянський Союз посідає перше місце серед економічно розвинутих країн (Рад. Укр., І.УІІ 1962, 4). Словник української мови в 11 томах